Найголовніше:
- Люди шукають нових способів проводити час з рідними
- Різдво у 2020 році змушує нас бути творчими
- Одинокі та старші люди особливо вразливі у цей час
У 2020 році пандемія внесла корективи в те, як ми відзначаємо родинні, громадські, релігійні та традиційні свята. Соціальна дистанція та обмеження пересування змусили багатьох змінити свої плани на святкування цьогорічного Різдва.
В той час як дехто з нетерпінням очікує послаблення обмежень щоб зустрітися з рідними. Інші знаходять нові способи відсвяткувати завершення цього непростого року.
Еффі Аткінс, народилася у Греції і живе у Мельбурні. Вона страждає на рак і сподівається, що після 112 днів карантину вона зможе разом з родиною святкувати Різдво. Щоправда, цього року не у приміщені.
“Ми живемо у дуже складний час. Я не боюсь бо я є дуже обережна переди тим як виходити на вулицю чи робити щось. Я завжди перевіряю перед тим щоб щось робити, які наслідки це матиме?” – розповідає вона.
У Греції Аткінс з самого дитинства святкувала традиційне Різдво у колі родини та друзів.
Цього року вона планує розділити радість Різдва з кожним із своїх семи внуків по окремості. Дбаючи при цьому про заходи безпеки такі як захисна маска та регулярне миття рук.
Вона планує святкувати цілий тиждень. Кожен день з іншим внуком. Кожен буде готувати якусь різдвяну страву чи солодке чи печиво або прикрашати ялинку, готувати стіл для наступного різдвяного дня.
Не легко в цей складний час було режисеру з Сіднея Кайлі Грей. Вона не могла зустрітися зі своїм батьком, який живе у Брісбені та бореться з раком. Оскільки кордони між Квінслендом та Сіднеєм залишалися довший час закритими.
«Все трохи висить в повітрі, ми намагаємося знайти альтернативи. Проблема в тому, що не можливо щось передбачити на перед, зарезервувати авіаквитки чи запланувати. Це не легко, особливо коли твій батько помирає і, можливо, це ваше останнє Різдво. Це справді важливо. Я не знаю чи зможу бути з ним якщо йому стане дуже погано, мені потрібно буде два тижні залишатися в карантині перед тим як з ним побачитися, він може померти за цей час поки я перебуваю в карантині. Я переконана, що все це неймовірно впливає на психічний стан кожного», - зазначає вона.
Грей переконана, що COVID 19 змусив родини переглянути як вони святкують важливі події.
Незважаючи на те, що вони живуть у різних штатах, вона мала змогу побачитися зі своїм батьком у Байрон Бей, коли Квінсленд ненадовго відкрив кордони для цілої Нової Південної Валії у липні.
«Звичайно, це доволі дорогий спосіб бачитися, проте, якщо це може бути останній раз що ви бачите свого батька, ви готові на такі речі, щоб мати пам'ять. Тож я мала змогу перетнутися зі своїм батьком. Він приїхав зі своєю дружиною, а я прилетіла. В такий спосіб нам усім вдалося зустрітися. Практично обходячи усі ці карантинні заходи – ми провели неймовірний час – я дуже рада, що ми це зробили» - пояснює Грей.
Проте, на День Батька родина не мала змоги зустрітися фізично і влаштувала віртуальне святкування у ZOOM.
«Я замовила для них їжу через убер ітс, яку їм привезли. Мій батько дуже любить грецьку кухню тож я замовила грецьку їжу. Ми зв’язалися через ZOOM. І разом їли через Zoom, таке святкування є чимось новим але й веселим, але, звичайно ж, набагато краще було б бути там» - розповідає Грей, як святкувала вона День батька.
На щастя уряд Квінсленда повідомив про відкриття кордонів для мешканців Сіднея з першого грудня. Тож родина Грей зможе зустрітися фізично та планувати Різдво разом.
Культуролог та соціолог Джеймс Арванітакіс з Університету Західного Сіднея зазначає, що святкування є дуже вадливими для почуття ідентичності людей, навіть якщо вони відбуваються віртуально у час пандемії.
«Відзначення визначних дат ж дуже важливою частиною того, хто ми є, як ми ідентифікуємо себе з нашою культурою, нашою самоідентичністю, нашою родиною. Таким чином, святкування є дуже важливими» - розповідає науковець.
Професор Арванітакіс говорить, що відсутність можливості разом святкувати може спровокувати відчуття самотності та ізоляції.
На його думку, якщо люди не мають можливості зустрітися фізично, у них може з’явитися палке бажання бути з кимось, і вони починають шукати способів як його компенсувати.
Він згадує про те, як святкував свій день народження наодинці у карантині в готелі після того як повернувся з Америки.
«Друзі записали невеличке відео з привітаннями і це мене так важливо. Навіть з тим, що вони не були поруч, я відчував їх близькість. Також те, що вони доклали зусиль щоб зробити цей ролик. Будь-що, що покаже людині, що ви думаєте про неї є дуже важливим. Це допоможе подолати відчуття туги та ізольованості» - пояснює дослідник.
Саме на подолання почуття самотності спрямований проект неприбуткової організації Feros Cares’ Be Someone For Someone.
Оскільки кожен четвертий австралієць переживає відчуття самотності, Джо Віндвуд, координатор проекту, розповідає, що її команда організовує святкування Різдва у ZOOM для старших людей по цілій Австралії, які зараз бояться виходити з дому.
«Як відомо під час Різдва у людей загострюється почуття самотності, навіть у нормальний час, коли немає карантину. Це час коли люди є особливо вразливими. Зазвичай, ми возимо людей в парк, де вони співають колядки – проте зараз вони бояться це робити і залишаються дома. Це ще більше посилює відчуття ізоляції» - зазначає Джо Віндвуд.
Вінвуд закликає тих, хто може допомогти подбати про старших людей, які живуть по сусідству та є самотніми. І бути творчим цього Різдва.
«Знайдіть спосіб показати іншим, що ви хочете допомогти, а ви живете самі, і знаєте, що по сусідству хтось живе, і вони не матимуть нічого проти якщо попросите допомогти прикрасити вашу ялинку. Або запропонувати спекти м’ясний пиріг. Я думаю, вам потрібно дещо змінити як ви думаєте: я не є тягарем, люди хочуть мені допомогти. Я просто мушу дати їм цю можливість» - радить він.
Водночас в українській громаді для допомоги людям, які потребують підтримки у цей непростий час було обрано амбасадорів добробуту. Як пояснюють в українській громаді, таким чино громада намагається підтримати своїх членів. Амбасадори можуть порадити куди звертатися при потребі емоційної, соціальної чи фінансової підтримки.
Експерт з культури витривалості, професор Арванітакіс досліджував громади, постраждалі внаслідок стихії, як в Австралії та і по цілому світу.
Його дослідження показує, що зазвичай спершу люди добре реагують на шок. Наприклад від пожежі чи терористичного нападу. Проте, коли мова йде про пандемію коронавірусу, яка трапляється раз на сто років, люди повинні пам’ятати про елемент туги. Щоб подолати її він рекомендує бути готовим робити зміни.
«Нам потрібен план Б та план В, а, можливо, і план Г – зважаючи на те, що вакцина вже знайдена, проте вона буде доступною до кінця 2021 року, і це лише в Австралії. А багато з нас має родини за межами країни – що не означає що ми зможемо поїхати за кордон.”
На думку Аткінс, який бореться з раком легень, святкування не обов’язково мають відбуватися у день свята.
“Якщо нам можна буде бути разом ми будемо разом. Якщо ні, ми зможемо святкувати, ми можемо розділитися на менші групи та зустрітися в один день. Не обовязково на саме Різдво. Для мене Різдво це коли я в колі друзів та родини. Я маю цю радість співати разом та згадувати Різдво 2020 року – що за рік!» - пояснює вона.
Більше про те, як подолати самотність цього Різдва та зберігати позитивне налаштування, а також контакти амбасадорів добробуту можна дізнатися на інтернет-сайті
Щоб отримати інформацію про коронавірус українською мовою завітайте на сторінку
Безкоштовна телефонна лінія психологічної підтримки on 13 11 14 чи on 1300 22 4636.
