Анна, родом з України, вилила свою творчість у старе піаніно, створивши позачасовий шедевр, натхненний формою мистецтва Самчиківка.
Фортепіано, яке тепер стало полотном, перегукувалося з сутністю української культури та історії. Музика лунала в повітрі, сплітаючи захоплюючу розповідь, яка резонувала з намальованими штрихами на піаніно. Спільний перформанс розгортався як діалог між двома мистецькими душами, кожна з яких доповнювала та посилювала іншу.
Глядачі були перенесені в серце України, занурені в чуттєвий досвід, який виходить за межі географії. Мистецтво Анни з його складними деталями та яскравими кольорами служило візуальним свідченням багатої культурної картини України. Майстерне виконання Кельвіном «Мелодії» Скорика додало глибини та емоційності, створивши потужну синергію, яка сколихнула серця присутніх.