Президент Володимир Зеленський ще дорогою до Вільнюса розкритикував кулуарні обговорення членів НАТО через їхню позицію щодо України. Про це він написав у Твіттері. За словами глави держави, це схоже на те, що у союзників немає готовності ані запросити Україну в НАТО, ані зробити її членом Альянсу. Президент додав: значить, залишається можливість торгуватися членством України в НАТО – у переговорах із Росією.
Україну запросять до НАТО без Плану дій щодо членства, але після виконання всіх вимог. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Лідери країн-членів ухвалили пакет підтримки для України, який, зокрема, передбачає довгострокову програму військової допомоги по 500 мільйонів доларів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО; запуск Ради Україна-НАТО, яка має стати платформою для консультацій у кризових ситуаціях. Україна ж отримає запрошення до НАТО, коли «погодяться усі союзники і будуть виконані умови», - заявив Єнс Столтенберг.
Вступ України до НАТО за прискореною процедурою дозволить уникнути зайвої бюрократії. Як розповів голова постійної української делегації у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв, Україна запропонувала НАТО створити конкретний перелік реформ та індикатори їх виконання, які необхідні для інтеграції.
Ініціатори Будапештського меморандуму продовжують пропонувати Україні ідеї щодо гарантій безпеки. Це може завершитися для них статтею про державну зраду. Про це заявив секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данилов.
Глава РНБО також поінформував про ситуацію на фронті, яка залишається дуже складною, однак є хороші новини, зокрема з Бахмутського та Запорізького напрямків.
505 днів триває протистояння України повномасштабному вторгненню російської армії. За ці півтисячі діб українці пережили безліч найрізноманітніших моментів та періодів - від кривавих трагедій до обнадійливих подій, повязаних з перспективами українського контрнаступу, а також євроатлантичної інтеграції української держави. Найпозитивніші враження залишилися в українців від 500-го дня війни, якраз в цей день виповнилося 50 років головнокомандувачу ЗСУ Валерію Залужному. А Верховний головнокомандувач Володимир Зеленський відвідав визволений вій російських військ острів Зміїний і вітав в Україні повернення з Туреччини командирів полку Азов (вони за попередніми домовленостями після виведення з оточення в Маріуполі мали перебувати в Туреччині до завершення російсько-української війни).
Сумарні втрати російського війська станом на 504 день повномасштабного вторгнення в Україні перевищують 235 з половиною тисяч. За даними Генштабу ЗСУ, російські війська зосереджують основні зусилля на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар'їнському напрямках, тривають тяжкі бої. Речник Генерального штабу Збройних Сил Андрій Ковальов повідомив, що ЗСУ ведуть контрнаступальні операції як мінімум на трьох ділянках фронту, на деяких з них вдалося досягти успіхів. Зокрема, ЗСУ наступають на північній та південній околицях Бахмута та контролюють усі висоти навколо міста.
Перші 20 українських пілотів розпочнуть навчання на західних винищувачах у Великій Британії наприкінці липня - початку серпня. Про це повідомив посол України у Великій Британії Вадим Пристайко. Україна вже сформувала коаліцію з 11 держав-партнерів для підготовки пілотів на винищувачах F-16. До коаліції увійшли: Данія, Нідерланди, Бельгія, Канада, Люксембург, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Британія та Швеція.
Оголошена евакуація з 5-кілометрової зони вздовж кордону з Росією на Сумщині стосуватиметься 20 тисяч людей. Це мешканці 15 громад у чотирьох районах. Про це розповів голова Сумської обласної військової адміністрації Володимир Артюх. Про рішення розпочати підготовку до евакуації населення з прикордоння Сумщини через щоденні обстріли з території Росії оголосили вдень 10 липня. Евакуація буде добровільною.
В Україні стартував проект зі створення кадрового резерву для деокупованих територіях України. Відповідну нараду провели сьогодні в Кабінеті Міністрів. Йдеться про працівників державних органів, зокрема, представників освітньої та медичної галузей. За першу добу - 3 липня, як запрацював резерв подали 82 заявки. Станом натепер оброблено і зараховано до резерву – понад 300 спеціалістів, повідомила Голова Національного агентства з питань державної служби Наталія Алюшина.
Перша в Україні автошкола для людей з інвалідністю почала роботу в Київській області на базі Національної академії внутрішніх справ. Для учнів розробили інклюзивні приміщення та спеціальні навчальні програми, адаптовані до потреб людей з інвалідністю. Автошколи для осіб з інвалідністю працюють ще у чотирьох містах України — це Кам'янець-Подільський, Кропивницький, Львів та Дніпро, розповіла Суспільному заступниця міністра внутрішніх справ Катерина Павліченко.
Судово-психологічна експертиза довела стан алкогольного сп'яніння у судді Олексія Тандира, коли той за кермом збив на смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка. Про це повідомляє пресслужба Державного бюро розслідувань на своєму сайті. Також згідно з результатами іншої експертизи встановлено, що суддя їхав за кермом автомобіля на момент аварії зі швидкістю 100 км/годину. Нагадаю, 26 травня близько опівночі голова Макарівського районного суду Київської області Олексій Тандир скоїв наїзд на військовослужбовця Національної гвардії Вадима Бондаренка, який ніс службу на блокпосту в'їзді до Києва. Чоловік загинув на місці. Судді повідомили про підозру за фактом вчинення смертельної ДТП. Вища рада правосуддя дозволила утримання Тандира під вартою – він перебуватиме там до 21 липня. Також його відсторонили від виконання обов’язків судді. Говорить радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян. Тим часов сам Тандир не визнає, що був п'яний, каже його адвокат Ірина Бовнегра.
В Україні набули чинності нові обмеження щодо тютюнових виробів, зокрема відповідальність за куріння електронних сигарет у громадських місцях. Також забороняється реклама тютюнових виробів, електронних пристроїв, а також продаж ароматизованих сигарет. Антитютюновий закон, який запроваджує нові штрафи Верховна рада ухвалила у грудні 2021 року. Норми закону набирають чинності поступово.
В Україні розпочали будівництво магістральних водогонів для областей, що постраждали внаслідок підриву Каховської ГЕС. На будівництво водогону уряд виділив півтора мільярди гривень із фонду ліквідації наслідків збройної агресії, а Агентство відновлення взяло на себе реалізацію проєкту будівництва водогонів. Планують побудувати три ланки магістрального водопроводу загальною довжиною 150-кілометрів, розповів Суспільному голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа Найєм.
Сейм Польщі ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської різанини. Нині сплинули 80-ті роковини трагедії. "Польсько-українське примирення, яке роками будувалося представниками обох народів, має також включати визнання провини та вшанування пам'яті жертв Другої світової війни", — йдеться у резолюції. Також у документі наголошується, що необхідно провести ексгумацію, гідно поховати і вшанувати пам'ять усіх жертв геноциду. Також у резолюції наголошується, що Польща бажає вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської різанини. Особливо заслуговують на визнання ті представники українського народу, які ризикували своїм життям, щоб протистояти злочину, вчиненому співвітчизниками, - йдеться в доекументі. Як нагадує Український інститут національної пам'яті, Волинська трагедія є соціально-етнічним протистоянням між українцями та поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки. Протистояння було створене нацистським та комуністичним тоталітарними режимами з метою послаблення польського й українського підпілля. Це сприяло зростанню міжнаціональної ворожнечі і тривало на підґрунті дискримінаційної політики у міжвоєнній Польській Республіці щодо українців, які прагнули побудови власної незалежної держави. Антипольські акції українців 1943–1945 років супроводжувалися масовими вбивствами цивільних поляків, які були етнічною меншиною на Волині. До озброєних націоналістів приєднувалося місцеве українське населення, яке довгий час відчувало утиски з боку польської влади. Водночас польські підрозділи Армії Крайової та селянські батальйони теж вдавалися до масових убивств українського цивільного населення не тільки на території Волині, але й на території Польщі. Наразі встановлено імена близько 30 тисяч польських жертв та близько 10 тисяч українських жертв цих масових убивств.
